Директор ДП «Романівський лісгосп АПК» Іван Мельник.
Вдала лісогосподарська діяльність — це ефективне лісокористування, коли кожна сотка лісової землі раціонально використовується. Зрозуміло, що відразу прибрати кущі, заліснити болота і пісковики не вдається, тим більше, лісгоспам АПК, які 19 років тому прийняли на баланс «розкидані» невеликими клаптиками поріділі колгоспні ліси.
У ДП «Романівський лісгосп АПК», наприклад, на раціональне лісовідновлення витрачено не один мільйон гривень. Та це ще тільки початок роботи. Щороку підприємство поступово збільшує площі молодих, більш продуктивних деревостанів. Кожне лісництво має плани лісовідновлювальних робіт. Скажімо, в Ольшанському лісництві минула лісокультурна кампанія була вдалою. Тут висадили плантації сосни звичайної, а також дуба.
Лісничий Ігор Бучко запевняє, що в лісництві засаджують дещо більші площі, аніж зрізають і цей багаторічний паритет тут не порушується. Пробують «приручити» і зовсім нові лісові культури, такі, наприклад, як горіх чорний. Це дуже швидкоросла культура, росте вдвічі швидше, ніж дуб, а на меблевому ринку зараз має однакову з ним вартість. Нині площа горіха чорного — близько 5 гектарів і щороку вона буде «приростати» на 23 гектари. А весною 2019 року в Ольшанському лісництві планують створити продуктивні насадження більш як на 10 гектарах.
Щоб виростити високопродуктивний ліс, треба добре «озброїтись» сучасними науковими знаннями і технологіями, достеменно знати місцеві грунти, породи дерев, враховувати кліматичні зміни. Романівський лісгосп АПК був створений із колишніх колгоспних лісів, розташованих у 5 адміністративних районах півдня нашої області: Романівському, Бердичівському, Баранівському, Чуднівському і Любарському. Тут переважають листяні породи і лише на баранівських і романівських пісках добре «почувається» сосна.
Лісничий Ольшанського лісництва Ігор Бучко.
— У 2018 році ми висадили нові лісові культури на площі 140 гектарів, — розповів директор ДП «Романівський лісгосп АПК» Іван Мельник. — А ще приблизно таку ж площу плануємо заліснити весною. Садимо традиційні культури, переважно листяні: дуб, березу, вільху, а на пісковиках — сосну. Почали також створювати перші ділянки модрини європейської в Соболівському, Чуднівському і Баранівському лісництвах. Є в нас і 40 гектарів горіха чорного, через років 34 він має плодоносити і в нас буде своє насіння. Маємо власні теплиці й розсадники, де вирощуємо адаптований посадковий матеріал.
Щоб розширювати ефективне лісовідновлення, потрібні нові землі. В деяких населених пунктах окремі багатогектарні території давно позаростали лісом, але це землі сільськогосподарського призначення, у переважній більшості — так звані людські паї, приватна власність.
Зарослі лісом землі резерву і запасу мають також свого господаря — сільські та селищні громади. Ми їм направили свої пропозиції, та не всі бажають передавати нам самозаліснені ділянки, — зазначає директор Романівського лісгоспу АПК.
На жаль, в області ніхто не веде облік самозаліснених територій і ніхто, мабуть, достеменно не знає, скільки «дикого» лісу росте зараз на землях, де за призначенням повинна вирощуватись сільгосппродукція чи мав би рости «культурний» ліс. І схоже, що ці втрати від подібного «землекористування» сьогодні мало кого цікавлять.
